Сакральне мистецтво як механізм формування мотивації вірянина.

Abstract

В дослідженні актуалізується значення емоційної складової, що виступає каталізатором у процесі перетворення мети на мотив поведінки вірянина, який знаходиться під впливом творів сакрального мистецтва. Розкриваються особливості емоційного аспекту, що супроводжує процес перетворення мети на мотив поведінки віруючої людини, яка сприймає твори сакрального мистецтва. Цей процес прирівнюється до процесу «кристалізації», під яким розуміється процес «випадіння» позитивних емоцій на предмет діяльності. Доводиться, що визначений процес відповідає коеволюційним принципам релігійної єдності, домінуючого сенсу, інформаційного накопичення, ресурсної акумуляції, системної релігійної екстраполяції, парадоксального контрасту тощо. «Зсув цілі на мотив» поведінки людини позиціонується як домінантний психологічний механізм, що об'єктивно опосередковується сприйняттям сенсу християнського віровчення, який закладений у творах сакрального мистецтва. The study updates the value of the emotional component that acts as a catalyst in the process the transformation of the goal into a motif of the behavior of a believer who is influenced by the works of the sacred art. The peculiarities of the emotional aspect that accompanies the process of goal transformation are revealed on the motive of a believer who perceives works of sacred art. This process is equivalent to the process of «crystallization», which means the process of «falling out» of positive emotions for the object of activity. It is proved that the determined process corresponds to the co-evolutionary principles of religious unity, dominant meaning, information accumulation, resource accumulation, systemic religious extrapolation, paradoxical contrast and so on. The «shift of purpose to the motive» of human behavior is positioned as a dominant psychological mechanism that is objectively mediated by the perception of the meaning of Christian doctrine, which is embedded in the works of sacred art.