Репозитарій
Ласкаво просимо до репозитарію Херсонської державної морської академії!
Репозитарій ХДМА – це електронний архів, що виконує функції накопичення, систематизації, зберігання та
забезпечення довготривалого відкритого доступу до праць професорсько-викладацького складу.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Спосіб одержання наповненого епоксидного в’яжучого з підвищеним руйнівним напруженням при згинанні.
(ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», 2023-04-12) Кулініч А.Г.; Kulinich A.; Букетов А.В.; Buketov A.; Гусєв В.М.; Husiev V.; Сметанкін С.О.; Smetankin S.; Кулініч С.О.; Kulinich S.; Палагній В.І.; Palahnii V.; Житник Д.В.; Zhytnyk D.
Спосіб одержання наповненого епоксидного в’яжучого з підвищеним руйнівним напруженням при згинанні, у якому дозують компоненти, гідродинамічно суміщають наповнювач та епоксидну діанову смолу (ЕД-20) до отримання однорідної суміші та вводять отверджувач (ПЕПА). Як наповнювач додають вуглеволокно FC-H.
A method for producing a filled epoxy binder with increased bending stress, in which the components are dosed, the filler and epoxy diane resin (ED-20) are hydrodynamically combined to obtain a homogeneous mixture, and a hardener (PEPA) is introduced. FC-H carbon fiber is added as a filler.
Спосіб одержання наповненого епоксидного в’яжучого з підвищеною ударною в’язкістю.
(ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», 2023-04-12) Кулініч А.Г.; Kulinich A.; Букетов А.В.; Buketov A.; Гусєв В.М.; Husiev V.; Букетова Н.М.; Buketova N.; Алексенко В.Л.; Aleksenko V.; Круглий Д.Г.; Kruhlyi D.; Клевцов К.М.; Klevtsov K.
Спосіб одержання наповненого епоксидного в’яжучого з підвищеною ударною в’язкістю, у якому дозують компоненти; гідродинамічно суміщають наповнювач та епоксидну діанову смолу (ЕД-20) до отримання однорідної суміші та вводять отверджувач (ПЕПА). Як наповнювач додають вуглеволокно FC-H.
A method for producing a filled epoxy binder with increased impact strength, in which the components are dosed; the filler and epoxy diane resin (ED-20) are hydrodynamically combined to obtain a homogeneous mixture and a hardener (PEPA) is introduced. FC-H carbon fiber is added as a filler.
Спосіб одержання наповненого епоксидного в’яжучого з підвищеною теплостійкістю.
(ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», 2023-04-12) Кулініч А.Г.; Kulinich A.; Гусєв В.М.; Husiev V.; Букетов А.В.; Buketov A.; Кулініч В.Г.; Kulinich V.; Якущенко С.В.; Yakushchenko S.; Круглий Д.Г.; Kruhlyi D.; Клевцов К.М.; Klevtsov K.
Спосіб одержання наповненого епоксидного в’яжучого з підвищеною теплостійкістю полягає у тому, що дозують компоненти; гідродинамічно суміщають наповнювач та епоксидну діанову смолу (ЕД-20) до отримання однорідної суміші; вводять отверджувач (ПЕПА), при цьому як наповнювач додають вуглеволокно FC-H, отримане епоксидне в’яжуче протягом 60-80 хв. наносять на попередньо знежирену поверхню методом пневматичного розпилення.
The method of producing a filled epoxy binder with increased heat resistance consists in dosing the components; hydrodynamically combining the filler and epoxy diane resin (ED-20) to obtain a homogeneous mixture; introducing a hardener (PEPA), with the addition of FC-H carbon fiber as a filler, the resulting epoxy binder is applied to a previously degreased surface by pneumatic spraying for 60-80 minutes.
Розвиток компетенцій з природничо-наукових та технічних спеціальностей здобувачів вищої освіти шляхом залучення до гурткової науково-дослідної роботи.
(Вісник КрНУ імені Михайла Остроградського, 2025) Алексенко В.Л.; Aleksenko V.; Татарінцева Ю.Г.; Tatarintseva Yu.G.; Фостик П.П.; Юренін К.Ю.; Yurenin K.Yu.; Васильченко Г.Ю.; Vasylchenko G.Yu.
У статті розглядаються організаційні форми й методи розвитку компетенцій здобувачів вищої освіти у світлі майбутніх етапів науково-технічної революції та подолання Україною технологічного відставання завдяки стрибку одразу до шостого технологічного укладу. Проаналізовано тенденції, які останні десятиліття визначають розвиток системи вищої технічної освіти в Україні та характеризуються впровадженням стандартів болонської системи, кредитно-модульних технологій, а також скороченням аудиторного навантаження з фундаментальних і спеціальних дисциплін на користь вузькоспеціальних [1]. Одним з основних напрямів виховання майбутніх спеціалістів вітчизняної науки й техніки автори розглядають гурткову та інші форми позааудиторної науково-дослідницької роботи, де реалізується принцип «учитель – науковець». Досліджено організацію науково-дослідної роботи здобувачів вищої освіти на кафедрі транспортних технологій і судноремонту Херсонської державної морської академії та проблеми залучення студентів до науково-дослідної роботи. Наведено конкретні приклади виявлення на лабораторних і практичних заняттях технічних проблем та шляхів їх вирішення силами тимчасових творчих колективів, що створюють із членів науково-дослідного гуртка. Як приклади розглянуто завдання вдосконалення лабораторної роботи з визначення механічних властивостей конструкційних матеріалів і практичного заняття з технології вантажно-розвантажувальних робіт. В останньому випадку сформульовано критерій оптимального стропування довгомірних призматичних виробів і пакетів з них та запропоновано розрахункові формули для випадку підвіски з двома стропами у двох похилих площинах з урахуванням подовжньо-поперечного згину та за допомогою вантажопідйомної траверси в трьох вертикальних площинах. Напрацьовані результати та досвід можуть бути рекомендовані для впровадження в організацію освітнього процесу природничо-наукових і технічних спеціальностей закладів вищої освіти.
The article examines organizational forms and methods of developing the competencies of higher education students in the light of the future stages of the scientific and technological revolution and Ukraine’s overcoming of technological lag by leaping directly to the sixth technological order. The trends that have determined the development of the higher technical education system in Ukraine in recent decades are analyzed and are characterized by the introduction of the Bologna system standards, credit-modular technologies, as well as the reduction of the classroom load in fundamental and special disciplines in favor of highly specialized ones. The authors consider the circle and other forms of extracurricular research work where the “teacher – scientist” principle is implemented as one of the main directions of educating future specialists in domestic science and technology. The organization of research work of higher education students at the Department of Transport Technologies and Ship Repair of the Kherson State Maritime Academy and the problems of involving students in research work are studied. Specific examples of identifying technical problems and ways to solve them by temporary creative teams created from members of the research group in laboratory and practical classes are given. The tasks of improving laboratory work on determining the mechanical properties of structural materials and practical classes on the technology of loading and unloading operations are considered as examples. In the latter case, the criterion for optimal slinging of long prismatic products and packages of them is formulated and calculation formulas are proposed for the case of suspension with two slings in two inclined planes taking into account longitudinal and transverse bending and using a load-lifting traverse in three vertical planes. The results and experience gained can be recommended for implementation in the organization of the educational process of natural science and technical specialties of higher education institutions.
Інтеграція штучного інтелекту в навчальні платформи для вивчення інженерної та комп’ютерної графіки.
(Педагогічна Академія: наукові записки, 2025-03-23) Знамеровська Н.П.; Znamerovska N.; Васильченко Г.Ю.; Vasylchenko G.Yu.; Татарінцева Ю.Г.; Tatarintseva Yu.G.
Інтенсивний розвиток цифрових технологій в освіті зумовлює необхідність адаптації навчального процесу до сучасних викликів, зокрема шляхом інтеграції штучного інтелекту (ШІ) у навчальні платформи. Використання ШІ в освітньому середовищі дає змогу автоматизувати створення завдань, персоналізувати навчання, удосконалити методи оцінювання знань і покращити зворотний зв’язок між студентами й викладачами. Проте запровадження таких технологій супроводжується низкою викликів, серед яких – недостатня підготовленість викладачів і студентів, обмежена технічна інфраструктура й етичні питання щодо збирання й обробки персональних даних. У цьому контексті актуальним є дослідження шляхів ефективного впровадження ШІ для подолання зазначених перешкод та оптимізації навчального процесу. Метою дослідження є оцінювання потенціалу інтеграції ШІ в навчальні платформи для вивчення інженерної та комп’ютерної графіки, зокрема щодо підвищення ефективності процесу навчання й розроблення рекомендацій для його вдосконалення. Методи. Для вирішення поставлених завдань використано методи аналізу наявних навчальних платформ, порівняння різних моделей ШІ в освіті й оцінка їхньої ефективності. Результати. Доведено, що впровадження ШІ сприяє підвищенню персоналізації навчання, автоматизації виконання рутинних завдань і покращенню адаптації освітнього процесу до індивідуальних потреб студентів. Водночас визначено ключові умови успішної інтеграції, серед яких – належна підготовка викладацького складу, розбудова технічної інфраструктури й установлення чітких етичних стандартів використання ШІ в освіті. Висновки. Оптимізація навчальних платформ із використанням ШІ сприятиме підвищенню якості освіти в галузях інженерної та комп’ютерної графіки. Практична цінність дослідження полягає у формулюванні рекомендацій для ефективного впровадження цих технологій у навчальний процес. Перспективи подальших досліджень охоплюють розроблення нових моделей адаптації ШІ до змінюваних потреб навчання і створення критеріїв оцінювання його ефективності в освітньому середовищі.
Abstract. The rapid development of digital technologies in education necessitates the adaptation of the learning process to modern challenges, particularly through the integration of artificial intelligence (AI) into learning platforms. The use of AI in the educational environment enables the automation of task creation, personalization of learning, improvement of assessment methods, and enhancement of feedback between students and instructors. However, the implementation of such technologies presents several challenges, including insufficient preparedness of educators and students, limited technical infrastructure, and ethical concerns regarding data collection and processing. In this context, it is crucial to explore effective AI implementation strategies to overcome these barriers and optimize the learning process. The aimof this study is to assess the potential of AI integration into learning platforms for studying engineering and computer graphics, particularly in terms of improving learning efficiency and developing recommendations for its enhancement. Methods. To achieve this goal, the study employs methods of analyzing existing learning platforms, comparing different AI models ineducation, and evaluating their effectiveness. Results. The research findings demonstrate that AI integration contributes to the personalization of learning, automation of routine tasks, and better adaptation of the educational process to students’ individual needs. At the same time, key success factors for implementation have been identified, including the proper training of teaching staff, the development of technical infrastructure, and the establishment of clear ethical standards for AI use in education. The conclusionsconfirm that optimizing learning platforms with AI will significantly enhance the quality of education in engineering and computer graphics. The practical value of this study lies in formulating recommendations for the effective implementation of AI technologies in the learning process. Future research prospects include the development of new AI adaptation models for evolving learning needs and the creation of criteria for evaluating the effectiveness of AI integration in the educational environment.