Репозитарій
Ласкаво просимо до репозитарію Херсонської державної морської академії!
Репозитарій ХДМА – це електронний архів, що виконує функції накопичення, систематизації, зберігання та
забезпечення довготривалого відкритого доступу до праць професорсько-викладацького складу.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Оптимізація онлайн-взаємодії у процесі навчання морської англійської мови.
(Гельветика, 2026) Кудрявцева В.Ф.; Kudryavtseva V.F.; Барсук С.Л.; Barsuk S.L.; Фролова О.О.; Frolova O.O.
Стаття описує досвід впровадження педагогічних підходів, спрямованих на оптимізацію взаємодії студентів під час онлайн-навчання морської англійської мови. На основі аналізу наукових джерел і багаторічного практичного досвіду викладання морської англійської мови обґрунтовано доцільність застосування коучингу та взаємонавчання як педагогічних підходів, спрямованих на оптимізацію взаємодії та співпраці між викладачем і студентами, а також між самими студентами під час онлайн-занять. The article focuses on the experience of implementing pedagogical approaches aimed at optimizing student interaction in online Maritime English learning and teaching. Based on literature analysis and many years of practical experience in teaching Maritime English, the research proves the appropriateness of applying coaching and peer teaching as pedagogical approaches aimed at enhancing interaction and collaboration between teachers and students, as well as among students themselves, in online classes.
Педагогічні стратегії невіліювання негативного впливу ШІ на вивчення морської англійської мови.
(Collection of scientific papers «SCIENTIA», 2026-03-06) Федорова О.В.; Fedorova O.V.; Піндосова Т.С.; Pindosova T.S.
У статті проаналізовано деструктивні аспекти впливу штучного інтелекту (ШІ) на освітній процес у вищих навчальних закладах. Автори фокусуються не на критиці технології, а на висвітленні практичних викликів, що виникають при її інтеграції в сучасну освітню парадигму. Окрему увагу приділено педагогічним стратегіям мінімізації негативних наслідків, зокрема: адаптації індивідуальних завдань, стимулюванню критичного мислення, реформуванню системи контролю та впровадженню моделі «перевернутого класу». Обґрунтовано необхідність формування нової культури навчання, де ШІ позиціонується як інструмент підтримки, а не засіб автоматичного генерування відповідей.
The article analyzes the disruptive aspects of Artificial Intelligence (AI) influence on the educational process in higher education. Rather than criticizing the technology itself, the authors focus on highlighting the practical challenges that arise from its integration into the modern educational paradigm. Special attention is given to pedagogical strategies for mitigating negative consequences, including: task individualization and adaptation, stimulation of critical thinking, reforming assessment systems and implementing the «flipped classroom» model. The study substantiates the need for a new learning culture where AI is positioned as a support tool rather than a means for automated answer generation.
Етапи впровадження інноваційних технологій під час вивчення морської англійської мови.
(Гельветика, 2025) Мороз О.Л.; Moroz O.L.
В статті розглянуто поетапний процес впровадження інноваційних технологій під час вивчення морської англійської мови в закладах вищої морської освіти. Стверджується, що у зв’язку із значними змінами в професійній підготовці здобувачів вищої освіти, які зумовлені необхідністю забезпечення ринку праці конкурентоспроможними фахівцями, здатними критично мислити та постійно розвивати і вдосконалювати свої знання та навички, особливої актуальності набуває перехід до розвивальних, пошукових, проблемних та дослідницьких форм, методів і технологій навчання. Зазначено, що залучення інноваційних технологій навчання до професійної підготовки майбутніх судноводіїв та до створення навчальних матеріалів, інтеграція сучасних платформ для онлайн-навчання та адаптація до потреб здобувачів у реальному часі сприяють ефективному формуванню цілого комплексу необхідних професійних компетенцій та забезпечують підготовку нового покоління фахівців, здатних ефективно діяти в умовах глобалізованого морського середовища. Водночас, акцентується на тому, що процес вибору та впровадження тієї чи іншої інноваційної технології має бути ретельно продуманим та спланованим, оскільки ефективність певної інновації значною мірою залежить від рівня сприйняття інноваційних змін та наявністю в них реальних можливостей здійснення.
У статті пропонується шість ключових етапів впровадження інноваційних технологій в процес іншомовної професійно-орієнтованої комунікативної підготовки майбутніх фахівців морської галузі. Описано основні завдання та визначено мету кожного етапу впровадження інноваційних технологій навчання задля визначення головних (стратегічних) цілей та шляху їх досягнення і, як результат, підвищення якості надання освітніх послуг.
The article reveals step-by-step of the onnivative techniques implementation into Maritime English teaching in the higher maritime education establishments. It is argued that due to the immense changes in the sphere of professional training which are caused by the need to provide the labour market with the highly competitive employees who are able to think critically and constantly develop their knowledge and skills it is especially important to shift to developmental, inquiry-based, problem-based and research forms, methods and techniques of teaching. It is stated that the implementation of the innovative teaching techniques to the process of future seafarers professional training as well as to the teaching materials creation and development, to the integration of up-to-date platforms for the on-line teaching and the adjustment to the students’ needs in the real time environment can enhance the effective formation of all vital professional skills and competencies formation and provide for the professional training of the new generation of employees able to act efficiently in term of global maritime environment. At the same time the article focuses on the fact that the process of this or that innovative teaching technique choice and implementation has to be thoroughly thought off and planned because the effectiveness of a certain teaching innovation greatly depends on the level of the innovative changes perception and the actual possibilities of their implementation.
The article brings forward the idea of the six key steps of the innovation teaching techniques implementation into the foreign professionally-oriented communicative training of future seafarers. The article describes main tasks and defines the aim of each step of innovative teaching techniques implementation for the purpose of the key (strategic) goals determination and the ways of their achievement. This shall provide for the enhancement of the educational services quality and effectiveness.
Перетворювачі частоти в суднових електроенергетичних установках: порівняльний аналіз.
(Гельветика, 2025-12-30) Дощенко Г.Г.; Doshchenko H.; Наговський Д.А.; Nahovskyi D.; Голощапов С.С.; Goloschapov S.S.
Сьогодні транспортна енергетика стрімко розвивається, і це супроводжується зростанням вимог до безпеки та надійності суднового обладнання. Водночас постійно збільшується потужність головних та допоміжних двигунів. Через це особливо важливим стає підтримання енергоефективності суднових енергетичних установок протягом усього терміну експлуатації. Еволюція технологій керування гребними приводами почалася із систем на основі двигунів постійного струму (ДПС), які керувалися тиристорними перетворювачами. Ці системи хоча і забезпечували регулювання швидкості, мали суттєві недоліки, такі як високі експлуатаційні витрати, складність обслуговування, а також великі габарити та вага. Розвиток силової електроніки та мікропроцесорної техніки дав змогу перейти до більш досконалих систем змінного струму. У статті розглянуто еволюцію та сучасний стан застосування перетворювачів частоти в суднових електроенергетичних установках. Проведено детальний аналіз ключових технологій керування гребними приводами, починаючи від історично доцільних систем на базі двигунів постійного струму з тиристорними перетворювачами до сучасних приводів змінного струму. Особливу увагу приділено порівнянню різних топологій перетворювачів, таких як циклоконвертери, інвертори з джерелом струму та інвертори з джерелом напруги (ШІМ), які є основою сучасних електричних пропульсивних систем. Визначено їхні принципи роботи, переваги, недоліки та особливості застосування, зокрема в системах, що вимагають високої продуктивності та точності, як-от динамічне позиціонування або рух у льодових умовах. На основі аналізу представлено порівняльну характеристику основних типів приводів за такими критеріями, як пускові струми, динаміка, коефіцієнт потужності, гармонічні спотворення та ефективність. Результати дослідження підкреслюють перехід до приводів змінного струму як найбільш оптимального рішення для сучасного суднобудування. Таким чином, сучасні електричні пропульсивні системи з перетворювачами частоти на основі інверторів із джерелом напруги (ШІМ) стали найбільш оптимальним рішенням для суднобудування.
In our time, transport energy is rapidly developing, and this is accompanied by increasing demands for the safety and reliability of marine equipment. At the same time, the power of main and auxiliary engines is constantly increasing. Because of this, maintaining the energy efficiency of ship power plants throughout their entire service life becomes particularly important. The evolution of propulsion drive control technologies began with systems based on direct current (DC) motors, which were controlled by thyristor converters. Although these systems provided speed regulation, they had significant drawbacks, such as high operating costs, maintenance complexity, as well as large dimensions and weight. The development of power electronics and microprocessor technology allowed for the transition to more advanced alternating current (AC) systems. The article examines the evolution and current state of the application of frequency converters in ship power plants. A detailed analysis of key propulsion drive control technologies is carried out, from historically appropriate systems based on DC motors with thyristor converters to modern AC drives. Special attention is paid to comparing different converter topologies, such as cycloconverters, current source inverters, and voltage source inverters (PWM), which are the basis of modern electric propulsion systems. Their operating principles, advantages, disadvantages, and features of application are determined, particularly in systems that require high performance and accuracy, such as dynamic positioning or movement in ice conditions. Based on the analysis, a comparative characteristic of the main types of drives is presented according to criteria such as starting currents, dynamics, power factor, harmonic distortion, and efficiency. The results of the study emphasize the transition to AC drives as the most optimal solution for modern shipbuilding. Thus, modern electric propulsion systems with frequency converters based on voltage source inverters (PWM) have become the most optimal solution for shipbuilding.
Use of ChatGPT in Maritime English Lessons.
(Наукові перспективи, 2026) Піндосова Т.С.; Pindosova T.S.; Федорова О.В.; Fedorova O.V.
У статті детально досліджується впровадження інноваційних інструментів штучного інтелекту, зокрема моделі ChatGPT, у процес викладання морської англійської мови в закладах вищої освіти. Актуальність дослідження зумовлена стрімкою цифровізацією освітнього середовища, що відкриває нові перспективи для персоналізації навчання та підвищення ефективності підготовки фахівців морської галузі. Автори аналізують потенціал ChatGPT як сучасного засобу інтерактивного навчання, що дозволяє не лише створювати індивідуальні завдання, а й моделювати складні професійні комунікативні ситуації, максимально наближені до реальних умов роботи на судні.
У роботі запропоновано комплексну модель інтеграції чат-бота в навчальний процес як допоміжного цифрового інструменту, що гармонійно поєднується з традиційними педагогічними методами. Описано низку практичних прикладів успішного впровадження ChatGPT: симуляція діалогів із використанням стандартних фраз морського радіозв’язку (SMCP), розробка візуальних матеріалів (постерів), використання мовних тренажерів та інтерактивних вправ типу «чейн сторі». Доведено, що застосування штучного інтелекту сприяє розвитку ключових мовних компетенцій студентів ‒ говоріння, читання, письма та аудіювання.
Особлива увага приділяється психологічним перевагам використання ШІ: зниженню мовного бар’єру, створенню комфортного середовища для тренувань та підвищенню мотивації курсантів за рахунок елементів гейміфікації. Водночас автори критично оцінюють ризики впровадження таких технологій, зокрема можливість отримання хибних відповідей, відсутність емоційного інтелекту в ШІ та загрози академічній доброчесності. У підсумку наголошується на необхідності обов’язкового педагогічного супроводу, де викладач виступає фасилітатором, що коригує взаємодію студента з цифровим інструментом.
The article studies the implementation of innovative artificial intelligence tools, specifically the ChatGPT model, in the process of teaching Maritime English in higher education institutions. The relevance of the study is driven by the rapid technologization of the educational environment, which opens new perspectives for personalizing learning and enhancing the efficiency of training maritime professionals. The authors analyze ChatGPT's potential as a modern interactive learning tool that allows not only for the creation of individualized tasks but also for the simulation of complex professional communicative situations closely resembling real onboard working conditions.
A comprehensive model for integrating the chatbot into the educational process as a supplementary digital tool that harmoniously combines with traditional pedagogical methods is proposed in the article. A series of practical examples of successful ChatGPT implementation are described: simulating dialogues using Standard Marine Communication Phrases (SMCP), developing visual materials (posters), utilizing language training exercises, and interactive "chain storytelling" tasks. It is demonstrated that the use of artificial intelligence facilitates the development of students' core language competencies ‒ speaking, reading, writing, and listening.
Particular attention is given to the psychological benefits of using AI: reducing language barriers, creating a comfortable environment for practice, and increasing cadets' motivation through gamification elements. Simultaneously, the authors critically evaluate the risks of implementing such technologies, including the possibility of incorrect responses, the lack of emotional intelligence in AI, and threats to academic integrity. The article concludes by emphasizing the necessity of mandatory pedagogical guidance, where the teacher acts as a facilitator guiding the student's interaction with the digital tool. ChatGPT is considered an effective supplementary resource that optimizes content creation and provides immediate feedback for language learners.