Визначення поняття «соціокультурна складова освіти майбутніх судноводіїв»

Abstract

У статті розглянуто сутність поняття «соціокультурна складова освіти майбутніх судноводіїв» за допомогою аналізу його базових термінів «освіта» та «соціокультурна компетентність». Акцентовано увагу на тому, що в контексті дослідження важливим є співвідношення понять «освіта» та «культура», оскільки фахівець може займатися освітою тільки оволодівши культурою. Актуальність соціокультурної складової освіти судноводіїв зумовлена міжнародною співпрацею, необхідністю толерантного ставлення до полікультурного екіпажу, розумінням соціальних та релігійних звичаїв та традицій тощо. Саме соціокультурні знання сприяють веденню міжкультурного діалогу та ефективній взаємодії в системі «людина-людина». Доведено, що в соціокультурному освітньому осередку людина творить світоглядні та аксіологічні знання, переконання, ідеали, що освіта є комунікативним середовищем, у якому кожен член є самодостатнім суб’єктом, активно спрямованим на самовдосконалення, який шукає оптимальні шляхи й методи такого самовдосконалення З’ясовано, що показником якості освіти майбутніх судноводіїв є їхня готовність до саморозвитку, становлення їхньої індивідуальності, а також соціокультурної та професійної компетентності, оскільки морські фахівці працюють в інтернаціональній команді, надзвичайно важливими стають аспекти духовності та морально-етичних норм. Надано визначення соціокультурної складової освіти майбутніх судноводіїв як змістовної компоненти їхньої професійної освіти, що поєднує знання, уміння та навички, які допомагають ефективно здійснювати професійну діяльність із урахуванням суспільних, мисленнєвих, соціальних, культурних, ціннісних факторів та вести ефективну діяльність у полікультурному середовищі. Охарактеризовано соціокультурну компетентність як результат реалізації змісту соціокультурної складової освіти.

В статье рассмотрена сущность понятия «социокультурная составляющая образования будущих судоводителей» с помощью анализа его базовых терминов «образование» и «социокультурная компетентность». Акцентировано внимание на том, что в контексте исследования важно соотношение понятий «образование» и «культура», поскольку специалист может заниматься образованием только овладев культурой. Актуальность социокультурной составляющей образования судоводителей обусловлена международным сотрудничеством, необходимостью толерантного отношения к поликультурному экипажу, пониманием социальных и религиозных обычаев и традиций и тому подобным. Именно социокультурные знания способствуют ведению межкультурного диалога и эффективного взаимодействия в системе «человек-человек». Доказано, что в социокультурной образовательной ячейке человек творит мировоззренческие и аксиологические знания, убеждения, идеалы, что образование является коммуникативной средой, в которой каждый член является самодостаточным субъектом, активно направленным на самосовершенствование, который ищет оптимальные пути и методы такого самосовершенствования Выяснено , что показателем качества образования будущих судоводителей является их готовность к саморазвитию, становление их индивидуальности, а также социокультурной и профессиональной компетентности, поскольку морские специалисты работают в интернациональной команде, чрезвычайно важными становятся аспекты духовности и морально-этических норм. Дано определение социокультурной составляющей образования будущих судоводителей как содержательной компоненты их профессионального образования, объединяющей знания, умения и навыки, которые помогают эффективно осуществлять профессиональную деятельность с учетом общественных, мыслительных, социальных, культурных, ценностных факторов и вести эффективную деятельность в поликультурной среде. Охарактеризовано социокультурную компетентность как результат реализации содержания социокультурной составляющей образования.

The definition of the concept «socio-cultural component of education of future navigators» is given in the paper with the help of an analysis of its basic terms «education» and «socio-cultural competence». The implementation of the content of the socio-cultural component of education involves the formation of future socio-cultural competence, which has two components − social and general cultural. There are many interpretations of the concept of «socio-cultural competence», but most researchers define it as the ability and willingness to interact in a socio-cultural space. Attention is focused on the fact that in the context of the research the relationship between the concepts «education» and «culture» is important, since a specialist can only engage in education after mastering the culture. An indicator of the quality of the education of future navigators is their willingness to self-development, the formation of their individuality, as well as socio-cultural and professional competence. As marine specialists work in an international crew, aspects of spirituality and moral and ethical standards are stated as extremely important. The education of future navigators, like any other social activity, is carried out in a specific socio-cultural context in which a future specialist is. The context involves factors in the teaching classroom and beyond. So, education under the same program, but in another country will vary due to various political and social relations. The urgency of the socio-cultural component of the education of future navigators is determined by international cooperation, the need for a tolerant attitude towards the multicultural crew, understanding of social and religious customs and traditions, etc. It is the socio-cultural knowledge that contributes to the management of intercultural dialogue and the effective interaction in the person-person system. Therefore, it is suggested to consider the concept of socio-cultural component of education of future navigators as one of the key. It was found out that the indicator of the quality of education of future navigators is their readiness for self-development, the formation of their individuality, as well as socio-cultural and professional competence. Socio-cultural competence as a result of realization of the content of the socio-cultural component of education is characterized.