Психологічна стійкість майбутніх моряків як основа готовності до роботи в екстремальних ситуаціях

Abstract

У статті розглядаються такі поняття, як «стресостійкість» та «психологічна стійкість» у морській галузі. Звернено увагу на існування різних видів стійкості, зокрема: вольової, емоційної, емоційно-вольової, морально-психологічної, нервово-психологічної, психологічної, соціально-психологічної, стресостійкості, стійкості до навантажень та ін. Зазначено, що, незважаючи на значну кількість досліджень з такої проблематики, актуальною залишається проблема формування психологічної стійкості та стресостійкості майбутніх моряків під час навчання у морському закладі вищої освіти. Здійснено аналіз основних стрес-факторів, негативних чинників, прихованого тиску та конфліктних ситуацій, що можуть впливати на поведінку членів морських екіпажів. Обґрунтовується необхідність вирішення проблеми підвищення рівня стресостійкості та психологічної стійкості фахівців річкового та морського транспорту. Проаналізовано компетентнісні вимоги IMO MODEL COURSE та конвенції International Convention on Standards of Training, Certification and Watchkeeping for Seafarers (STCW) 78/95 до морських фахівців та основні причини виникнення психологічного стресу у моряків (за версією Австралійського агентства з безпеки). Наголошується на необхідності форму вання психічної стійкості майбутніх фахівців морської галузі до діяльності в екстремальних умовах ще під час їх навчання у морському закладі вищої освіти. Серед дисциплін, у процесі вивчення яких формується психологічна стійкість, виокремлено «Психологію» та «Менеджмент морських ресурсів». Вказано, що формування психологічно важливих умінь та навичок відбувається засобами: психодіагностики, тренінгів, рекреації, катарсису, самоменеджменту, тренажерної підготовки. Доведено, що психологічна стійкість та стресостійкість дадуть змогу майбутнім морякам підготуватися до роботи в екстремальних умовах судна; зменшать ризики виникнення аварій, помилкових дій та конфліктних ситуацій; дадуть змогу майбутнім морякам попереджувати виникнення неконтрольованих емоційних станів; допоможуть професійно приймати рішення як у звичайних, так і в екстремальних ситуаціях; зменшать прояв «людського фактору» на морі. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є експериментальне дослідження визначення рівня сформованості стресостійкості та психологічної стійкості у майбутніх суднових офіцерів. The article analyses the concepts of “stress resistance” and “psychological resilience” in the maritime industry. Attention is paid to the existence of different types of stability, in particular: volitional, emotional, emotional-volitional, moral-psychological, neuropsychological, psychological, socio-psychological, stress resistance, resistance to work loads, etc. It is noted that despite the significant amount of research on this issue, the problem of formation of psychological resilience and stress resistance of future marine specialists while studying at a maritime institution of higher education remains relevant. The analysis of the main stress factors, negative factors, latent pressure and conflict situations that may affect the behavior of seafarers. The necessity of solving the problem of increasing the level of stress resistance and psychological resilience of river and sea transport specialists is substantiated. The competence requirements of the IMO MODEL COURSE and International Convention on Standards of Training, Certification and Watchkeeping for Seafarers (STCW) 78/95 and the main causes of their psychological stress are analyzed (according to the Australian National Security Agency). Emphasis is placed on the need to form the mental resilience of the future professionals in the maritime industry to work in extreme conditions during their studies at the maritime institution of higher education. Among the disciplines in the process of studying where the psychological resilience is formed, the “Psychology” and “Management of Marine Resources” are singled out. It is indicated that the development of the psychologically important skills is carried out by means of psychodiagnostics, training, recreation, catharsis, self-management, simulations. It has been justified that psychological resilience and stress resistance will allow the future marine specialists to be prepared to work under extreme conditions at the ship; reduce the risk of errors, conflicts and emergencies; will allow future seafarers to prevent the emergence of uncontrolled emotional states; make decisions professionally in both normal and extreme situations; will reduce the manifestation of human factor at sea. Prospects for further research in this direction are an experimental study to determine the level of stress resistance and psychological resilience of the future marine specialists.