«Художня рецепція» як механізм сприйняття творів християнського сакрального мистецтва.

Abstract

Християнське сакральне мистецтво, і сама людина, визначаються як системи, для яких характерним є саморозвиток та негентропія, що дозволяє розглядати специфіку впливу творів християнського сакрального мистецтва на людину з точки зору механізмів рецепції, зокрема художньої рецепції. Доводиться, що сутність явища «художня рецепція, доцільно poзглядати, як результативність процесу сприйняття реципієнтом твору християнського сакрального мистецтва. Сенсом явища «художня рецепція» визначається психічний механізм уподобання резонансно привабливих ознак художнього релігійного образу у процесі його сприйняття. Christian sacred art, and man himself, are defined as systems characterized by self-development and non-gentropy, which allows us to consider the specific influence of the works of the Christian sacred art per person in terms of mechanisms of reception, in particular artistic reception. It is argued that the essence of the phenomenon is «art reception», it is advisable to look at the effectiveness of the process of reception by the recipient of Christian sacred art. The meaning of the phenomenon of «art reception» is determined by the mental mechanism of liking the resonantly attractive features of an artistic religious image in the process of its perception.