Intercultural communication through the prism of foreign language teaching

Abstract

The article analyzes scientific views on the problems of intercultural communication, reveals the features and main stages of development of intercultural communication. It is noted that intercultural communication develops when the source and information is based on different cultures, so that the participants in the communication are aware of the cultural differences of one another. It was determined that intercultural communication is interpersonal communication in a special context, when one participant reveals the cultural difference of another one, and that such communication causes many problems related to the difference in expectations and prejudices that are inherent in each person and, naturally, different in different cultures. Signs of cross-cultural differences can be interpreted as differences in verbal and non-verbal codes in a specific communication context. At the same time, each participant in cultural contact has his own system of rules that function so that the messages sent and received can be encoded and decoded. The interpretation process is also influenced by the age, gender, profession, social status of the communicators, their tolerance, entrepreneurship, and personal experience. Emphasis is placed on mastering a foreign language as an integral part of the training of modern maritime specialists who must reach a high level of intercultural competence in the course of their professional activities. Analysis of the educational process and numerous studies have shown that innovative changes in modern education are possible thanks to the introduction of components of intercultural communication into the process of teaching Maritime English. У статті аналізуються наукові погляди на проблеми міжкультурної комунікації, розкриваються особливості та основні етапи розвитку міжкультурної комунікації. Відзначено, що міжкультурна комунікація здійснюється, якщо відправник та одержувач повідомлення належать до різних культур, якщо учасники комунікації усвідомлюють культурні відмінності один одного. Визначено, що, міжкультурна комунікація- це міжперсональна комунікація в спеціальному контексті, коли один учасник виявляє культурну відмінність іншого, та те, що така комунікація викликає безліч проблем, пов'язаних із різницею в очікуваннях та упередженнях, які властиві кожній людині і, природно, різні у різних культурах. Ознаки міжкультурних відмінностей можна інтерпретувати як відмінності вербальних і невербальних кодів у специфічному контексті комунікації. При цьому кожен учасник культурного контакту має власну систему правил, що функціонують так, щоб надіслані та отримані послання могли бути закодовані та розкодовані. На процес інтерпретації також впливають вік, стать, професія, соціальний статус комунікантів, їхня толерантність, підприємливість, особистий досвід. Визначається сучасний стан цієї проблеми в процесі навчання морській англійській мові, показана необхідність використання англійської мови як важливий засіб міжкультурної комунікації, репрезентовані переваги використання англійської мови в процесі формування міжкультурної компетенції майбутніх морських фахівців. Акцентується оволодіння іноземною мовою як невід’ємною частиною підготовки сучасних морських фахівців, яким у процесі професійної діяльності належить дійти до високого щабля володіння міжкультурною компетентністю. Аналіз навчального процесу та численні дослідження показали, що інноваційні зміни в сучасній освіті можливі завдяки впровадженню компонентів міжкультурної комунікації в процес навчання морської англійської мови.