Optimal planning of the route and vesselsdivergence taking into account the interests of allparticipants in the operation

Abstract

The theoretical bases of route planning and divergence with ships are considered in the researches, taking into account the interests of all participants of the operation. Yes. there are и target functionalities for the и participants of the operation and the route must be laid in such a way that all target functionalities reach the extreme. The condition of route planning and divergence taking into account the interests of all participants in the operation was found, according to which the optimal solution should not impair any of the solutions for other vessels, i .e components of the target vector - functional are independent and their states should not affect each other. This solution is known as the Pareto test or as an effective Jeffrion solution. It is shown that the problem of route planning is convenient to solve in the field of risks, and as an integrator of the target vector - functional to take the risk vector of own vessel and targets. In this case, the resulting condition of route planning and divergence means that when planning a route and divergence, the distance between vessels should not exceed the specified risk of collision, i. e the ellipse of specified risk of one vessel should not cross the ellipse of specified risk of another vessel. This formulation of the problem is advantageous in terms of forecasting the actions of their own vessel and goals, as in this case the optimum is reached by each of the participants in the operation and, assuming the convexity of integrants, we practically assume the reasonableness of the operator. У дослідженнях розглядаються теоретичні основи планування маршруту та розходження з суднами з урахуванням інтересів усіх учасників операції. так є і цільові функціональні можливості для і учасників операції, і маршрут має бути прокладений таким чином, щоб усі цільові функціональні можливості досягали екстремуму. Знайдено умову планування маршруту та розходження з урахуванням інтересів усіх учасників операції, згідно з якою оптимальне рішення не повинно погіршувати жодне з рішень для інших суден, тобто компоненти цільового вектора – функціонала незалежні та їхні стани не повинні впливати один на одного. Цей розчин відомий як тест Парето або як ефективний розчин Джефріона. Показано, що задачу планування маршруту зручно вирішувати в полі ризиків, а як інтегратор цільового вектора – функціонально приймати вектор ризику власного судна та цілей. У цьому випадку результуюча умова планування маршруту та розходження означає, що при плануванні маршруту та розходження відстань між суднами не повинна перевищувати заданий ризик зіткнення, тобто. е. еліпс встановленого ризику однієї судна не повинен перетинати еліпс встановленого ризику іншої судна. Така постановка задачі вигідна з точки зору прогнозування дій власного судна і цілей, оскільки в цьому випадку оптимум досягається кожним з учасників операції і, припускаючи опуклість інтегрантів, ми практично припускаємо розумність оператора.