Етнокультурний словесний образ MANA в новозеландських поетичних текстах: лінгвокогнітивний та лінгвокультурологічний аспекти

Abstract

Наукову розвідку присвячено дослідженню образу MANA у новозеландських поетичних текстах з позиції лінгвокогнітивного та лінгвокультурологічного підходів. Взаємозв’язок мови та культури завжди посідав чинне місце у царині філологічних досліджень, що сприяло формуванню новітніх підходів до висвітлення цього явища. Художні тексти, які включають етнокультурні словесні образи, вимагають більш глибокого декодування, а експлікація смислів цих образів безпосередньо залежить від фонових знань інтерпретатора. Більшої уваги заслуговують архетипні образи, які не лише втілюють загальновідомі міфологічні сюжети, а й несуть нові, колоритні символи, що ґрунтуються на непізнаних етнореаліях новозеландського етносу. Саме таким образом є MANA у культурі Нової Зеландії. Мета статті полягає у висвітленні етнокультурної специфіки поезії Нової Зеландії шляхом виявлення способів осмислення й засобів мовленнєвого втілення образу MANA в поетичних текстах. Ілюстративним матеріалом слугували поетичні твори новозеландських поетів Міла К., Адамса А.Г. та Саллівана Р. У статті надано аналітичний огляд наукового доробку з проблем вивчення зв’язку мови і культури у різних наукових вимірах та визначення місця новозеландської поезії у світовій культурі. Спираючись на сучасну когнітивну теорію словесного поетичного образу (Бєлєхова Л.І.), визначаємо етнокультурний словесний поетичний образ як лінгвокогнітивний конструкт, що інкорпорує передконцептуальну, концептуальну та вербальну іпостасі і містить міфологічні уявлення етносу про світ (Воробей Н.В.). Дослідження етнокультурних словесних образів новозеландської поезії у світлі когнітивної поетики уможливило визначення етнокультурного словесного образу MANA з допомогою імплікативних ознак архетипів ВЛАДА, СИЛА, ЛЮДИНА, ВІРА, ВОДА. Такі концептуальні імплікації слугують засобом вилучення смислу етнокультурних словесних поетичних образів. Відтак MANA визначається як надзвичайна сила, субстанція, особлива циклічна та божественна енергія. У лінгвокультурі маорі з «мани» все починається і «маною» усе закінчується. The research focuses on revealing context and sense of the image MANA in New Zealand poetic texts from linguocognitive and linguo-cultural perspective. The relation between language and culture has always been in the center of philological investigations. It stimulated the novel approaches to the exploration of this phenomenon. Literary text that includes ethnocultural verbal images requires a comprehensive decoding while explicating these images senses directly depends on the interpreter’s background knowledge. Archetypal images which not only embody universally known mythological plots, but also have new, picturesque symbols based on the unique ethno-realia of New Zealand ethnos deserve special attention. Among all of those archetypal images MANA occupies a particular place in New Zealand culture. The aim of the article is to explore the ethnocultural peculiarity of New Zealand poetry via detecting comprehensive ways and verbal means of image MANA embodiment in poetic texts (Karlo Mila, Arthur Henry Adams and Robert Sullivan). The article demonstrates the analytical review of scientific researches on the problem of language-culture relation and defining the place of New Zealand poetry in the world culture. In contemporary cognitive theory of verbal poetic image (Belekhova L.) an ethnocultural verbal image is viewed as a linguo-cognitive construct that incorporates a preconceptual, conceptual and verbal planes as well as the mythological beliefs of ethnos about the world (Vorobej N.). Exploring ethnocultural verbal images of New Zealand poetry in cognitive perspective we have defected that ethnocultural verbal image MANA is revealed via implicative features of archetypes AUTHORITY, POWER, PERSON, WAY, FAITH, WATER. Such conceptual implications help to extract the sense of ethnocultural verbal images thus defining MANA as a supernatural power, a substance, a unique cyclical and sacred energy. In maori linguoculture all begins with mana and all ends with it.