Мовна особистість майбутнього моряка як стратегічна мета навчання англійської мови

Abstract

У статті розглянуто феномен мовної особистості з точки зору його практичної значущості для процесу формування вторинної мовної особистості майбутнього моряка. Проаналізовано поняття мовної особистості майбутнього моряка як вторинної мовної особистості в умовах міжкультурного багатомовного професійного середовища. Обґрунтовано необхідність звернення до людського фактору під час навчання майбутніх моряків англійської мови як такого, що є визначальним для розуміння закономірностей цього процесу та формулювання на цій основі цілей і змісту англомовної освіти. Описано трирівневу модель мовної особистості, за Ю. Карауловим, у кореляції з трьома его-станами, або трьома типами прояву мовленнєвої поведінки людини, за теорією Е. Берна, що відбивають як динаміку просування у вивченні мови, так і відмінності у рівні володіння нею. Проведено паралелі у структурах первинної та вторинної мовної особистості на рівні їхніх складових – лексикону, тезаурусу і прагматикону. Розкрито функціональне призначення кожного рівня, притаманні йому мовні стереотипи та ймовірні джерела наповнення. Представлено певні ідеї щодо можливостей застосування здобутків лінгводидактики у процесі викладання мови. Зокрема, наведено способи збагачення словникового запасу, що паралельно виконують задачі як з нарощування лексикону, так й інтелектуального потенціалу студента. Висунуто й аргументовано думку про доцільність залучення студентів до створення власного професійного тезауруса. Зазначено про важливість збільшення кількості прецедентних феноменів морського дискурсу в практиці професійного та повсякденного англомовного спілкування майбутніх моряків, як членів багатонаціональних, а отже багатомовних і багатокультурних екіпажів, задля розвитку та вдосконалення їхньої лінгвокультурної компетентності. The article presents the phenomenon of a linguistic personality in respect to its practical significance for the development of future seafarer’s secondary language personality. The concept of future seafarer’s language personality is analyzed from the perspective a secondary language personality under conditions of a multicultural and multilingual professional environment. The need of resorting to the human factor in teaching Maritime English is substantiated as a key one for understanding the process regularities and, thereupon, appropriate objective setting as well as content formation for the English-language education. A three-level model of language personality, by Yu. Karaulov, is described in correlation with three ego-states, or three types of human speech behavior, according to E. Bern's theory, which reflect both the progress in language acquisition and differences in language proficiency. Parallels are drawn in the structures of primary and secondary language personality at the level of their components – lexicon, thesaurus and pragmaticon. The functional purpose of each level, their linguistic stereotypes and probable sources of content are revealed. Some ideas on the possibilities of applying the achievements of language didactics in the process of language teaching are presented. In particular, the methods of vocabulary enrichment are given, which also perform the tasks on students’ intellectual potential grow. The idea about the advantages of students involvement to the creation of their own professional thesaurus was put forward and argued. The importance of increasing the number of precedent phenomena from maritime discourse in future seafarers' English-language professional and everyday communication is mentioned. It is considered to be a contributing factor for the development of linguistic and cultural competence of those who work in multinational and, therefore, multilingual and multicultural crews.