Проблеми вивчення математичних дисциплін в вищих навчальних закладах

Abstract

Оскільки оточуючий світ є швидкоплинним та сучасним, тому математичні знання активно застосовують, не лише для дослідження природничо-математичних проблем, а й для проблем суспільно-політичного життя. Вища математика, як і всі прикладні науки, розвивалася з потреб суспільного виробництва. Значення вищої математики росло в міру розвитку виробництва, а вдосконалення її перебувало в тісному зв'язку з ростом науки і техніки. Важливою умовою розвитку математичної культури є підвищення ролі самоосвіти студентів. Під самоосвітою розуміємо безперервний процес зростання і розвитку знань і вдосконалення методів пізнання на основі сформованої у людини потреби в знаннях. Успіх самоосвіти студента залежить від рівня її інтелектуального розвитку, початкового досвіду пізнавальної діяльності, здатності ставити питання і виявляти проблеми, планувати шляхи їх вирішення. Незважаючи на гнучкість і велику індивідуалізацію самоосвіти, його не можна розглядати як стихійний процес. Існує взаємозв'язок між освітою і самоосвітою, яка обумовлена закономірністю, пов'язаної з тим, що на кожному етапі навчання поряд з науковими основами предметів вивчається і науковий метод пізнання, а також методика самостійного засвоєння знань і застосування їх на практиці. Підвищенню ефективності навчання сприяє індивідуальний підхід до студентів. Деякі зі студентів досить швидко опановують новим матеріалом і в змозі вирішувати більш складні завдання, іншим потрібно більш тривалий проміжок часу. Таким студентам необхідно вирішувати більше базових задач, так як швидкий перехід до більш складним завданням призведе у них до втрати інтересу до самостійної творчості. Вирішити проблему індивідуального підходу допомагають домашні самостійні роботи. Кожен студент повинен вирішити таку кількість завдань базового рівня, що забезпечить йому якісні знання в подальшому. Since the world around us is fast-paced and modern, mathematical knowledge is actively used not only for the study of natural and mathematical problems, but also for problems of socio-political life. Higher mathematics, like all applied sciences, developed from the needs of social production. The importance of higher mathematics grew as production developed, and its improvement was closely linked to the growth of science and technology. An important condition for the development of mathematical culture is the increase in the role of self-education of students. By self-education we mean a continuous process of growth and development of knowledge and improvement of methods of cognition based on the person's need for knowledge. The success of a student's self-education depends on the level of his intellectual development, initial experience of cognitive activity, the ability to ask questions and identify problems, and plan ways to solve them. Despite the flexibility and great individualization of self-education, it cannot be considered as a spontaneous process. There is a relationship between education and self-education, which is due to the regularity associated with the fact that at each stage of training, along with the scientific foundations of the subjects, the scientific method of cognition is studied, as well as the methodology for independent assimilation of knowledge and its application in practice. An individual approach to students contributes to increasing the effectiveness of training. Some of the students quickly master new material and are able to solve more complex tasks, others need a longer period of time. Such students need to solve more basic tasks, since a quick transition to more complex tasks will lead them to lose interest in independent creativity. Home independent work helps to solve the problem of an individual approach. Each student must solve such a number of basic level tasks that will provide him with high-quality knowledge in the future.