Тональність поетичного тексту: онтологічний аспект

Abstract

У статті розглядається онтологічний аспект такої властивості поетичного тексту як тональність. Зроблено спробу проаналізувати наявні в науковій літературі підходи до визначення тональності художніх творів взагалі та поетичних зокрема, розглянуто способи тлумачення тональності художнього твору з позицій літературознавства, мовознавства, а саме з позицій функціонально-стилістичного та комунікативно-прагматичного підходу, а також з позицій когнітивної лінгвістики та когнітивної поетики. Виявлено, що саме лінгвокогнітивний підхід до аналізу тональності поетичних текстів є найбільш продуктивним, оскільки він дозволяє розглядати поетичний текст з точки зору триєдності автор – текст – читач. Стверджується, що визначення різновиду тональності, властивого тому чи тому поетичному тексту, є можливим завдяки прототиповому прочитанню. The article reveals the ontological aspect of such feature of poetry as tonality. The attempt is made to analyze available approaches to tonality explanation both on the basis of fiction and poetry. The article reviews literal, linguistic and cognitive approaches to tonality, specifically functional stylistic and communicatively-pragmatic aspects of its realization. It is proved that only cognitive linguistics and cognitive poetics allow to take into consideration three main components of poetic text interpretation (author – text – reader) simultaneously. Thus, we conclude that lingvocognitive approach is the most efficient for tonality research. It is also stated that to define one of the tonality types in a piece of poetry is possible due to the prototypical reading. It means that for a reader to understand the grounds for this or that emotion he needs to be able to operate specific cognitively based emotions of lingvocultural or universal emotions.