Проблема забруднення навколишнього середовища судновими енергетичними установками

Abstract

Згідно з дослідженнями Міжнародної морської організації (International Maritime Organization – IМО) в період 2007…2012 рр. на міжнародне судноплавство доводилося приблизно 3,1 % СО2, 15 % NOx і 13 % SOx від загальної кількості викидів цих компонентів в атмосферу [1]. Загальний обсяг викидів CO2 в період 2013…2015 рр. зріс з 910 до 932 млн. т, тобто на 2,4 %. Не дивлячись на те, що, частка викидів від суднових енергетичних установок в загальному балансі щорічних шкідливих викидів в атмосферу відносно не висока і не перевищує 5…7 % [1] (рис. 1), вимоги до екологічних показником суднових дизелів рік від року посилюються. Пояснюється це великими агрегатними потужностями, які в деяких випадках перевищують 80 МВт. Таким чином, в місцях інтенсивного судноплавства забруднення повітряного басейну може досягати критичних значень, особливо оксидами азоту (NOx), виділення яких, в силу специфіки організації робочого процесу, особливо велике у малообертових суднових двигунах.