Cоціокультурний компонент змісту освіти судноводіїв у часи незалежної України

Abstract

У статті висвітлено особливості освіти судноводіїв у часи незалежної України. Акцентовано увагу на її соціокультурному компоненті, необхідності підготовки фахівців, здатних відповідати вимогам міжнародного ринку праці. Серед найбільш важливих умінь судноводіїв окрім професійної компетентності, названо вміння використовувати набуті знання у галузі інформаційно-комунікативних технологій та організаційні навички. Названо періоди розвитку освіти майбутніх судноводіїв та наведено приклади основних нормативно-правових актів, що мали вплив на зміст освіти. Вибірково проаналізовано навчальні плани з метою виокремити гуманітарні дисципліни, яких у незалежній Україні стало більше у зв'язку відродженням та гуманітаризацією системи освіти.

В статье освещены особенности образования судоводителей во времена независимой Украины. акцентировано внимание на ее социокультурном компоненте, необходимости подготовки специалистов, способных отвечать требованиям международного рынка труда. Среди наиболее важных умений судоводителей кроме профессиональной компетентности, названо умение использовать приобретенные знания в области информационно-коммуникационных технологий и организационные навыки. Названы периоды развития образования будущих судоводителей и приведены примеры основных нормативно-правовых актов, имевших влияние на содержание образования. Выборочно проанализированы учебные планы с целью выделить гуманитарные дисциплины, которых в независимой Украине стало больше в связи с возрождением и гуманитаризацией системы образования.

The article highlights the peculiarities of the education of navigators in independent Ukraine. The focus is on its socio-cultural component, the need for training specialists capable of meeting the requirements of the international labor market. Independent Ukraine inherited a somewhat deformed system of higher education, as it is known that in the time of the Soviet Union, politics played a significant role in education and all decisions on any changes or educational reforms were taken solely by the highest leadership of the country. Since 1991, the task has been to update and balance the education system in line with the needs of the transition economy. The training of navigators took place in institutes, academies, colleges and lyceums. Thus, maritime education consisted of several stages, the general education unit was lyceum, after college studies it was possible to obtain secondary specialized education and higher education at the institute or academy. Among the most important skills of navigators, in addition to professional competence, is the ability to use acquired knowledge in the field of information and communication technologies and organizational skills. The periods of development of education of future navigators are named and examples of the basic legal acts that had an impact on the content of education were given. Curricula was selectively analyzed in order to distinguish humanitarian disciplines, which increased in amount in the independent Ukraine in connection with the revival and humanization of the education system. Consequently, the sociocultural component of contents of navigators’ education became more important after the declaration of Ukraine's independence, the amount of subjects in the humanitarian cycle has increased in the educational plans of marine establishments, because despite the importance of the professional competence of specialists, sociocultural competence and the ability to work effectively with human resources are necessary.