Temperature impact upon structural and thermal physical properties of epoxy composites modified with 4,4-sulfonil bis (4,1-phenylene) bis (n,n-diethyldithiocarbamate)

Abstract

The effect of the 4.4-sulfonilbis (4,1-phenylene) bis (n,n-diethyldithiocarbamate) (C22H28N2O2S5) modifier on the thermal properties of the epoxy bisphenol oligomer ED-20 within the temperature range ΔT = 303–873 K has been defined. The heat resistance by Martens, thermal expansion coefficient, glass transition temperature and shrinkage have been studied. As the result of the acquired data analysis, the optimum concentration of the C22H28N2O2S5 modifier, significantly improving the thermal properties of epoxy composite, has been set. It has been demonstrated that in order to get a composite material (CM) or a protective coating with enhanced thermal properties, it is necessary to introduce the optimum amount of modifier into the epoxy binder (q = 0.10–0.25 mass parts out of 100 % ED-20 resin). In this case, the composite is formed with the heat resistance value by Martens of T = 362 K. On the basis of experimental studies of thermal properties using modern research methods such as differential thermal analysis (DTA) and thermogravimetric analysis (TGA) the allowable temperature limits at which it is possible to use modified epoxy composites have been set. СM with the entered modifier of q = 0.75 mass parts and T0 = 601.8 K is characterized by the biggest destruction temperature value if compared with the matrix (T0 = 600.1 K). The difference between the minimum and the maximum value is only ΔT0 = 1.7 K, which indicates insignificant positive impact of modifier upon the initial destruction temperature. Using DTA curves exothermic effects when exposed to the thermal field within the temperature range of CM ΔT = 591.3–683.7 K have been defined. It has been found out that the maximum values of exothermic peak, if compared with the matrix (Tmax = 618.3 K) are Tmax = 626.6–641.0 K, and they are characteristic for СM, filled with the C22H28N2O2S5 modifier in an amount of q = 0.50–0.75 mass parts. The difference between the minimum (matrix component) and the maximum value is ΔTmax = 22.7 K, which (within experimental error) shows a significant positive impact of the modifier upon the maximum exoeffect value. It is said to increase the thermal stability of CM, which in its turn, is due to the stability of physical and chemical bonds in the material, providing improved physical and mechanical properties of materials under the impact of rising temperatures. Встановлено вплив модифікатора 4,4-сульфонілбіс (4,1-фенилен) біс (n,n-діетилдітіокарбамата) (C22H28N2O2S5) на теплофізичні властивості епоксидної матриці в діапазоні температур ΔТ = 303–873 К. Досліджено теплостійкість за Мартенсом, термічний коефіцієнт лінійного розширення, температуру склування та усадку модифікованої матриці. В результаті аналізу одержаних даних встановлено оптимальну концентрацію C22H28N2O2S5 модифікатора, що вагомо покращує теплофізичні властивості епоксидної матриці. Показано, що для формування композитних матеріалів (КМ) або захисних покрить із підвищеними показниками теплофізичних властивостей необхідно в епоксидне в’яжуче ввести оптимальний вміст модифікатору q = 0.10–0.25 масових частин на 100 масових частин смоли ЕД-20. У такому випадку формується композит зі теплостійкістю за Мартенсом Т = 360–362 К. На основі експериментального вивчення теплофізичних властивостей із використанням методів диференціально-термічного (ДТА) і термогравіметричного (ТГА) аналізу визначено допустимі межі температури, для яких можна використовувати модифіковані епоксидні композити. Найбільшим значенням температури початку деструкції у порівнянні з матрицею (Т0 = 600.1 К) характеризується КМ із вмістом модифікатору q = 0.75 масових частин і показником Т0 = 601.8 К. Різниця між мінімальним і максимальним значенням складає всього ΔТ0 = 1.7 К, що вказує на незначущий позитивний вплив модифікатору на початкову температуру деструкції. З допомогою кривих ДТА виявлено екзотермічні эфекти в результаті дії теплового поля на КМ у діапазоні температур ΔТ = 591.3–683.7 К. Встановлено, що максимальні значення екзоефектів у порівнянні з матрицею (Тmax = 618.3 К) складають Тmax = 626.6–641.0 К і характерні для КМ із вмістом q = 0.50–0.75 масових частин модифікатора СФЕК. Різниця між мінімальним (показник матриці) і максимальним значеннями складає ΔТmax = 22.7 К, що вказує на значний позитивний вплив модифікатору на максимальну величину екзоефекту. Це свідчить про підвищення термостабільності КМ, що зумовлено стійкістю фізико-хімічних зв’язків у матеріалі і покращенням його фізико-механічних властивостей в умовах дії високих температур. Установлено влияние модификатора 4,4-сульфонилбис (4,1-фенилен) бис (n, n-диетилдитиокарбамата) (C22H28N2O2S5) на теплофизические свойства эпоксидной матрицы в диапазоне температур ΔТ = 303-873 К. Исследована теплостойкость по Мартенсу, термический коэффициент линейного расширения , температуру стеклования и усадку модифицированной матрицы. В результате анализа полученных данных установлено оптимальную концентрацию C22H28N2O2S5 модификатора, весомо улучшает теплофизические свойства эпоксидной матрицы. Показано, что для формирования композитных материалов (КМ) или защитных покрытий с повышенными показателями теплофизических свойств необходимо в эпоксидное вяжущее ввести оптимальное содержание модификатора q = 0.10-0.25 массовых частей на 100 массовых частей смолы ЭД-20. В таком случае формируется композит с теплостойкостью по Мартенсу Т = 360-362 К. На основе экспериментального изучения теплофизических свойств с использованием методов дифференциально-термического (ДТА) и термогравиметрического (ТГА) анализа определены допустимые пределы температуры, для которых можно использовать модифицированные эпоксидные композиты. Наибольшим значением температуры начала деструкции по сравнению с матрицей (Т0 = 600.1 К) характеризуется КМ с содержанием модификатора q = 0.75 массовых частей и показателем Т0 = 601.8 К. Разница между минимальным и максимальным значением составляет всего ΔТ0 = 1.7 К, что указывает на незначительное положительное влияние модификатора на начальную температуру деструкции. С помощью кривых ДТА обнаружено экзотермические эффектов в результате действия теплового поля на КМ в диапазоне температур ΔТ = 591.3-683.7 К. Установлено, что максимальные значения екзоефектив по сравнению с матрицей (Тmax = 618.3 К) составляют Тmax = 626.6-641.0 К и характерные для КМ с содержанием q = 0.50-0.75 массовых частей модификатора СФЕК. Разница между минимальным (показатель матрицы) и максимальным значениями составляет ΔТmax = 22.7 К, что указывает на значительное положительное влияние модификатора на максимальную величину екзоефекту. Это свидетельствует о повышении термостабильности КМ, что обусловлено устойчивостью физико-химических связей в материале и улучшением его физико-механических свойств в условиях воздействия высоких температур.