Форми, методи та засоби навчання іноземної мови у закладах морської освіти (друга половина XX – початок XXI століття).

Abstract

Статтю присвячено висвітленню форм, методів та засобів навчання іноземної мови у закладах морської освіти у другій половині XX – на початку XXI століття. З’ясовано, що у 50-ті головними характеристиками освіти були доступність для всіх верств населення, політехнізація, зв’язок з політикою правлячої партії, спрямованість на формування людини з глибоким соціалістичним переконанням. Основними формами навчання мов у 50-ті – на початку 70-х років були уроки, практичні заняття, консультації, самостійна робота тощо. Засобами навчання здебільшого виступали підручники, посібники, словники, методичні розробки викладачів, плакати, малюнки. Проте з 70-х років XX століття зросло задіяння технічних засобів навчання у процес підготовки моряків. Викладачі іноземної мови враховували вимоги нормативних документів, що впливали на освітній процес, широко обговорювали їх на засіданнях циклових та предметних комісій, конференціях, зональних семінарах тощо. Зазначено, що педагоги імплементували власні методики, а також використовували методи програмованого навчання, «питання-відповідь», контрольне опитування фронтально та за допомогою карток, когнітивно-комунікативний метод, ділові ігри, моделювання промислових ситуацій тощо. Робилися спроби запровадити проблемне навчання. Встановлено, що зі здобуттям Україною незалежності розпочинається гуманітаризація освіти, зростає частка гуманітарних дисциплін, оновлюється їх зміст, відбувається пошук новітніх ефективних форм, методів і засобів навчання. Зроблено висновки, що форми, методи та засоби навчання іноземної мови у закладах морської освіти у другій половині XX – на початку XXI століття зазнавали трансформацій, пов’язаних з нормативно-правовими документами, а викладачі перебували у постійному пошуку шляхів їх вдосконалення відповідно до потреб держави у компетентних морських фахівцях. The article is devoted to forms, methods and means of teaching a foreign language in maritime educational institutions in the second half of XXth – the beginning of the XXIst century. It was found that in the 50's the main characteristics of education were accessibility for all segments of the population, polytechnics, connection with the policy of the ruling party, the focus on forming a person with a deep socialist conviction. The main forms of language learning in the 50's – early 70's were lessons, practical classes, consultations, self-study and others. Textbooks, manuals, dictionaries, methodical guidelines of teachers, posters, drawings were mostly used as teaching aids. However, since the 70s of the XXth century, the use of technical means of training in the process of sailors teaching has increased. Foreign language teachers took into account the requirements of normative documents that influenced the educational process, widely discussed them at meetings of cycle and subject commissions, conferences, zonal seminars, etc. It is noted that teachers implemented their own methods, as well as used the methods of programmed learning, "question-answer", frontal control survey and with the help of cards, cognitive-communicative method, business games, modeling of industrial situations and more. Attempts to introduce problem-based learning were made. It is established that with the independence of Ukraine the humanization of education begins, the share of humanities disciplines grows, their content is updated, the search for the latest effective forms, methods and means of teaching is carried out. It is concluded that the forms, methods and means of teaching a foreign language in maritime education institutions in thesecond half of XX – early XXI century have undergone transformations related to legal documents, and teachers were constantly looking for ways to improve them according to state needs in competent marine specialists.