Репозитарій
Ласкаво просимо до репозитарію Херсонської державної морської академії!
Репозитарій ХДМА – це електронний архів, що виконує функції накопичення, систематизації, зберігання та
забезпечення довготривалого відкритого доступу до праць професорсько-викладацького складу.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
The role of the terminologisation in the formation of a technical term.
(Гельветика, 2025-04) Огієнко М.Д.; Ohiyenko M.
The presented article reveals the features of the process of terminology, as a result of which linguistic units tranfer into the terminological system. Since the term performs a special function, the author examines it in structural and substantive terms.
Terminology, a fairly independent system in functional and structural terms, is closely related to the literary language in many aspects, and primarily semantically. Emerging on the basis of natural means of communication, the language of science cannot completely free itself from the past and retains traces of the original experience in its deep layers.
The polyfunctionality of lexical units, the ability to express several meanings at once with the same word, serves as the determining factor underlying the terminological nomination.
One of the active ways of emergence of terms is the semantic development of a commonly used word, or terminologisation.
The study of the process of terminologisation of commonly used vocabulary, semantic analysis of terms in various sublanguages of technology is relevant, as it makes it possible to establish meaningful differences between a term and a commonly used word.
The object of this analysis is units that function in the English language as commonly used words.
In the process of analysis, the author turned primarily to texts, to the sphere of functioning since it is there that the meaning of linguistic units originates, it is texts that demonstrate the situations with which their use is associated.
The problem of terminologisation of commonly used vocabulary determines the choice of a functional-semantic approach, the use of new techniques and research methods, primarily the analysis of deep processes occurring in the semantic structure of a word. In this case, it is important to take into account a complex of different features since the formation of terminological meaning is a complex process that affects not only semantics but also the systemic connections of a lexical unit, its paradigmatic and syntagmatic properties, and word-formation relations.
The study of the process of terminologisation allows us to identify general intralingual patterns in the formation of terminological meaning, the formation of English terminological systems and opens up prospects for further study of technical terminology.
У поданій статті розкриваються особливості процесу термінологізації, внаслідок якого мовні одиниці переходять у терміносистему. Оскільки термін виконує особливу функцію, автор розглядає їх у структурному та змістовному плані.
Термінологія, система досить самостійна у функціональному та структурному плані, тісно пов’язана з літературною мовою в багатьох аспектах, і в першу чергу семантично. Виникаючи на основі природних засобів комунікації, мова науки не може повністю звільнитися від минулого і зберігає у своїх глибинних шарах сліди початкового досвіду. Поліфункціональність лексичних одиниць, можливість одним і тим самим словом висловити відразу кілька значень служить визначальним фактором, що лежить в основі термінологічної номінації.
Одним із активних шляхів появи термінів є семантичний розвиток загальновживаного слова або термінологізація.
Дослідження процесу термінологізації загальновживаної лексики, семантичний аналіз термінів різних підмов техніки є актуальним, тому що дає можливість встановити змістовні відмінності між терміном і загальновживаним словом.
Об’єктом цього аналізу стали одиниці, що функціонують в англійській мові як загальновживані слова.
У процесі аналізу автор звертався насамперед до текстів, до сфери функціонування, оскільки саме там зароджується значення мовних одиниць, саме тексти демонструють ті ситуації, з якими пов’язане їх вживання.
Проблема термінологізації загальновживаної лексики визначає вибір функціонально-семантичного підходу, залучення нових прийомів та методів дослідження, насамперед аналізу глибинних процесів, що відбуваються в семантичній структурі слова. При цьому важливим виявляється облік комплексу різних ознак, оскільки формування термінологічного значення є складним процесом, що зачіпає не тільки семантику, а й системні зв’язки лексичної одиниці, її парадигматичні та синтагматичні властивості, словотвірні відносини.
Дослідження процесу термінологізації дозволяє виявити загальні внутрішньомовні закономірності формування термінологічного значення, становлення англійських термінологічних систем та відкриває перспективи подальшого вивчення технічної термінології.
Language learning and the case study method. General guidelines and recommendations.
(Наукові перспективи, 2025) Шевельова-Гаркуша Н.В.; Shevelova-Harkusha N.
The case study method has emerged as a valuable tool for enhancing language learning by providing students with authentic and contextualized experiences. This paper examines how case-based approaches facilitate deeper comprehension, critical thinking, and practical language application. By engaging learners in real-world scenarios, case studies improve problem-solving skills, foster interactive communication, and encourage active participation. The study outlines general guidelines for implementing case studies effectively in language instruction, emphasizing the importance of structured frameworks, collaborative engagement, and reflective analysis. Recommendations focus on optimizing case selection, integrating multimedia resources, and adapting tasks to various proficiency levels. The findings highlight the pedagogical advantages of using case studies to bridge the gap between theoretical language knowledge and practical usage, ultimately contributing to a more dynamic and meaningful learning experience. The case study method is a powerful approach to language learning that integrates real-world scenarios to enhance critical thinking, discourse skills, and contextual understanding. This method immerses learners in authentic situations, encouraging problem-solving, role-playing, and interactive discussions that develop both linguistic fluency and analytical reasoning. By focusing on structured tasks, educators can guide students through case introduction, active engagement, application, and reflection, ensuring deeper comprehension and practical language use. Assessment within the case study framework evaluates communication ability, adaptability, and collaborative effectiveness, reinforcing real-world applicability. The article explores how case-based learning optimizes engagement, fostering dynamic student participation and lifelong language acquisition. By integrating guiding questions, interdisciplinary themes, and interactive components, this method transforms language education into a meaningful, skill-building process.
Метод кейс-стаді став цінним інструментом для покращення вивчення мови, надаючи учням автентичний та контекстуалізований досвід. У цій статті досліджується, як підходи, засновані на кейсах, сприяють глибшому розумінню, критичному мисленню та практичному застосуванню мови. Залучаючи учнів до реальних сценаріїв, кейс-стаді покращують навички вирішення проблем, сприяють інтерактивному спілкуванню та заохочують активну участь. У дослідженні окреслено загальні рекомендації щодо ефективного впровадження кейс-стаді у викладанні мови, підкреслюючи важливість структурованих структур, спільної участі та рефлексивного аналізу. Рекомендації зосереджені на оптимізації вибору кейсів, інтеграції мультимедійних ресурсів та адаптації завдань до різних рівнів володіння мовою. Результати дослідження підкреслюють педагогічні переваги використання кейс-стаді для подолання розриву між теоретичними знаннями мови та її практичним використанням, що зрештою сприяє більш динамічному та змістовному навчальному досвіду. Метод кейс-стаді – це потужний підхід до вивчення мови, який інтегрує реальні сценарії для покращення критичного мислення, навичок дискурсивного спілкування та контекстуального розуміння. Цей метод занурює учнів в автентичні ситуації, заохочуючи до вирішення проблем, рольових ігор та інтерактивних дискусій, що розвивають як лінгвістичну плавність, так і аналітичне мислення. Зосереджуючись на структурованих завданнях, викладачі можуть скеровувати учнів через представлення кейсів, активну участь, застосування та рефлексію, забезпечуючи глибше розуміння та практичне використання мови. Оцінювання в рамках кейс-стаді оцінює комунікативні здібності, адаптивність та ефективність співпраці, посилюючи застосовність у реальному світі. У статті досліджується, як навчання на основі кейсів оптимізує залученість, сприяючи динамічній участі учнів та вивченню мови протягом усього життя. Інтегруючи напрямні питання, міждисциплінарні теми та інтерактивні компоненти, цей метод перетворює мовну освіту на змістовний процес розвитку навичок.
Teaching English speaking skills through pair and group interview techniques.
(European Open Science Space, 2025) Шевельова-Гаркуша Н.В.; Shevelova-Harkusha N.
This article explores the effectiveness of pair and group interview techniques in developing English-speaking skills among learners. Emphasizing communicative competence, the study examines how structured peer interactions enhance fluency, confidence, and conversational adaptability.
Key findings highlight that collaborative speaking activities foster real-time language practice, encourage active listening, and improve spontaneous speech production. By engaging in peer-led discussions, learners experience authentic linguistic exchanges, which contribute to a natural acquisition of speech patterns and socio-linguistic awareness.
Furthermore, integrating interview-based exercises into language instruction provides opportunities for practical application, enabling students to refine their pronunciation, expand vocabulary, and enhance interactional skills. The research underscores the pedagogical value of interactive communication strategies in promoting fluency and effectiveness in spoken English.
У цій статті досліджується ефективність методів парних та групових інтерв'ю у розвитку навичок англійської мови у учнів. Зосереджуючись на комунікативній компетентності, дослідження розглядає, як структурована взаємодія з однолітками покращує плавність, впевненість та адаптивність до розмов.
Ключові висновки підкреслюють, що спільна розмовна діяльність сприяє мовленнєвій практиці в реальному часі, заохочує активне слухання та покращує спонтанне мовленнєве мовлення. Беручи участь у дискусіях, які проводять однолітки, учні переживають справжній лінгвістичний обмін, що сприяє природному засвоєнню мовленнєвих моделей та соціолінгвістичної обізнаності.
Крім того, інтеграція вправ на основі інтерв'ю у викладання мови надає можливості для практичного застосування, дозволяючи учням удосконалювати свою вимову, розширювати словниковий запас та покращувати навички взаємодії. Дослідження підкреслює педагогічну цінність інтерактивних комунікативних стратегій у сприянні плавності та ефективності розмовної англійської мови.
Using a case study at the lessons of maritime English.
(European Open Science Space, 2025) Шевельова-Гаркуша Н.В.; Shevelova-Harkusha N.
The article focuses on the effective communication, that is crucial in the maritime industry, where precision and clarity can impact safety and operational efficiency. This paper explores the integration of case studies in Maritime English lessons as a pedagogical approach to enhance language proficiency and situational awareness among maritime professionals. The article analyzes real-world scenarios, when students are engaged in problem-solving exercises that improve their ability to comprehend and use specialized terminology within authentic contexts. The study highlights the benefits of case-based learning, including the development of critical thinking, teamwork, and professional communication skills. The findings suggest that applying case studies facilitates deeper understanding and retention of language concepts while preparing learners for practical challenges in maritime settings.
Стаття зосереджена на ефективній комунікації, яка є вирішальною в морській галузі, де точність і ясність можуть впливати на безпеку та операційну ефективність. У цій статті досліджується інтеграція тематичних досліджень на уроках морської англійської мови як педагогічний підхід для підвищення рівня володіння мовою та ситуаційної обізнаності серед морських фахівців. У статті аналізуються реальні сценарії, коли студенти займаються вправами з вирішення проблем, що покращують їхню здатність розуміти та використовувати спеціалізовану термінологію в автентичних контекстах. Дослідження підкреслює переваги навчання на основі конкретних випадків, включаючи розвиток критичного мислення, командної роботи та навичок професійного спілкування. Результати дослідження свідчать про те, що застосування тематичних досліджень сприяє глибшому розумінню та запам'ятовуванню мовних понять, одночасно готуючи учнів до практичних завдань у морських умовах.
The Use of the Direct Method in Teaching English as a Target Language for Communication.
(Наукові перспективи, 2024) Шевельова-Гаркуша Н.В.; Shevelova-Harkusha N.
This research focuses on the advantages and disadvantages of the Direct Method to give instructions how to use it to communicate in the target language. The article analyzes the peculiarities of the use of this method to understand how to create an effective immersive environment and to develop students’ skills of thinking in a foreign language rather than constantly looking for analogies with their mother tongue. This article highlights the principles of the Direct Method which allows students to effectively and quickly achieve the desired result, namely free and fast communication in a foreign language. The main focus of the Direct Method is to develop conversational communication skills in a foreign language by minimizing the use of the native language and forming a language reflex that allows not only to speak, but also to think in the language being studied with the simplicity and ease of using a foreign language in practice. It is stated in the article that are certain methods that are included into the Direct Method, namely 1) the Audio-lingual method which focuses on listening and speaking over reading and writing, 2) TPR (Total Physical Response) and 3) TPR storytelling, which combines the previously mentioned methods in a connective context, and 3) TPR storytelling. The article also gives some characteristics of the Direct Method. The essential characteristics are the following ones: The assimilation of new material is based on the use of language samples and the construction of sentences by analogy, simulating a similar one. In the process of learning, listening and repeating samples, reading texts, students must derive rules from them themselves, with subsequent transformation of them into a complete system. The creation of vocabulary requires the use of context due to the fact that words have many meanings. Understanding the fact that language does not consist of words, but of sentences, helps with the creation of a competent vocabulary in the student during the educational process, etc.
У статті розглянуто переваги та недоліки прямого методу задля того, щоб надати інструкції з належного використання цього методу для вільного спілкування цільовою мовою. У статті проаналізовано особливості використання прямого методу задля того, щоб вчителі могли створювати ефективне середовище занурення та розвитку в учнів уміння вільно мислити на іноземній мові без постійного пошуку аналогій з рідної мови. У цій статті висвітлено основні принципи прямого методу, який дозволяє студентам ефективно та швидко досягти бажаного результату, а саме вільного та швидкого спілкування іноземною мовою. Основним напрямком прямого методу є розвиток навичок розмовного спілкування іноземною мовою шляхом мінімізації використання рідної мови та формування мовного рефлексу, який дозволяє не лише говорити, але й мислити мовою, що вивчається, з використання мовних одиниць на практиці у вільному спілкуванні. У статті зазначено, що є також низка споріднених методів, які входять до прямого методу, а саме 1) аудіолінгвальний метод, який зосереджується на слуханні та говорінні замість читання та письма, 2) метод повної фізичної реакції (ПФР) і 3) TPR storytelling, який поєднує згадані раніше методи в зв’язному контексті, та 3) розповідь ПФР. У статті також наведено деякі характеристики прямого методу. Серед основних зазначено: засвоєння нового матеріалу базується на використанні мовних зразків і побудові речень за аналогією. У процесі вивчення, прослуховування і повторення зразків, читання текстів учні повинні самі виводити з них правила з подальшим перетворенням їх у цілісну систему. Створення словникового запасу вимагає використання контексту через те, що слова мають багато значень. Розуміння того, що мова складається не зі слів, а з речень, сприяє формуванню грамотного словникового запасу учнів під час навчального процесу, тощо.